Дмітревський Іван Опанасович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дмітревський Іван Опанасович

Дмітревський Іван Опанасович [28.2(11.3) .1734, Ярославль, — 27.10(8.11) .1821, Петербург], російський актор, режисер, педагог, театральний діяч. Дійсний член Російської академії (1802). Друг Ф. Р. Волкова і його сподвижник по створенню театру в Ярославлі (1750). Разом з трупою Волкова був викликаний до Петербургу і в 1752 відданий «для підготовки до акторського звання» в Петербурзький шляхетний корпус. У 1756 увійшов до трупи першого російського постійного публічного театру, керованого драматургом А. П. Сумароковим і Волковим. Один з найбільших представників класицизму в російському театрі. Кращі ролі: Синав, Димитрій («Синав і Трувор», «Димитрій Самозванець» Сумарокова), Альцест («Мізантроп» Мольера). Д. сприяв зміцненню суспільної ролі російського театру, розширенню його репертуару, розвитку національної школи акторської творчості. У 1780—83 керівник, педагог, актор і режисер петербурзького Театру Кніппера, створеного для демократичного глядача. Пізніше викладав в Петербурзькій театральній школі. Долаючи канони классицистськой естетики, Д. у 1770 поставив п'єсу «Євгенія» Бомарше, виконав в ній роль Кларандона. Перевів ряд п'єс напряму сентименталіста. Великий вплив на творчість Д. надало зближення з Д. І. Фонвізіним і І. А. Криловим. У 1782, не дивлячись на перешкоди з боку двору, Д. поставив комедію Фонвізіна «Недоросток»; роль Стародума стала однією з кращих його ролей. Першим з російських акторів Д. гастролював за кордоном (1765—66, 1767—68). Д. виховав декілька поколінь акторів. Серед них А. С. Яковлєв, Е. С. Семенова.

загрузка...

  Літ.: Всеволодський-гернгросс Ст, Іван Опанасович Дмітревськой, М-код.—Л., 1945.

  Ю. А. Дмітрієв.

І. А. Дмітревський в ролі Стародума («Недоросток» Д. І. Фонвізіна).

І. А. Дмітревський.