Длугош (Długosz) Ян (1415, с. Бжезьніца, Радомщаньський повят, — 19.5.1480, Краків), польський історик і дипломат, краківський канонік (з 1436), архієпископ львівський (1480). Вчився в Краківському університеті (1428—31), був секретарем (1439—55) кардинала З. Олесніцкого, вихователем дітей короля Казимира IV. У своїй «Історії Польщі» (доведена до 1480; 12 книг на латинській мові), вершиною польської середньовічної історіографії, що є використовував матеріали державних і церковних архівів, польські, чеські і угорські хроніки, російські і литовські літописи. Вигадування Д. пройняті ідеєю боротьби за єдність польських земель.
Соч.: Opera omnia, v. 1—14, Krakow, 1863—87; Грюнвальдськая битва, [пер. з латів.(латинський)], М-код.—Л., 1962; Roczniki czyli Kroniki sławnеgo Królestwa Polskiego. Ks. 1—4, Warsz., 1962-69.
Літ.: Bobrzyński М. i Smolka St., Jan Długosz, Kr., 1893; Rozbiór krytyczny Annalium Poloniae Jana Dlugosza, t. 1—2, Wrocław, 1961—65.
