Дифузійна зварка, спосіб зварки без розплавлення основного металу за рахунок нагріву і здавлення деталей, що сполучаються. У місці зварки деталей відбувається дифузія одного металу в іншій. Деталі з ретельно зачищеними і приганяючими поверхнями поміщають в закриту зварювальну камеру з розрідженням до ~0,01—0,001 н/м 2 , тобто до 10 -5 мм рт. ст . Деталі здавлюють невеликим постійним зусиллям, для підвищення пластичності і прискорення дифузії нагрівають до 600—800°С. Через декілька хвилин після закінчення зварки деталі охолоджуються, і їх вивантажують з камери. При нагріві у вакуумній камері відбувається інтенсивне очищення поверхонь від органічних забруднень і оксидів. Д. с. дозволяє отримувати зварні шви високої якості без внутрішньої напруги і без перегріву металу в околошовной зоні. Цим способом можна сполучати деталі з однакових твердих і крихких або різнорідних матеріалів: із сталі, твердих сплавів, титану, міді, нікелю і їх сплавів і т.д. Можлива зварка деталей з деяких неметалічних матеріалів, наприклад два керамічних або керамічною з металевою. Д. с. застосовується в основному в електронній промисловості, машинобудуванні, при виробництві металоріжучого інструменту, штампів і ін. Вживання Д. с. обмежується необхідністю мати складну і дорогу апаратуру. Продуктивність Д. с. не дуже висока із-за наявності таких операцій, як вакуумування камери, нагрів деталей, витримка для проведення дифузії.
