Диференціальні ознаки , певні властивості мовних одиниць, що протиставляють ці одиниці іншим одиницям того ж рівня, які або не володіють даними властивостями, або володіють властивостями, що протиставили ним. Наприклад, російський звук «чи» протиставив звуку «л» по палаталізованності (наявність — відсутність властивості), словоформа «стіл» — словоформі «столи» по числу (однина і множина), значення слова «людина» — значенню слова «камінь» по одушевленій (одушевлене — неживе). Поняття Д. п. понад усе розроблено у фонології, де воно є основоположним. Розрізняються релевантні і нерелевантні (іррельовантниє) ознаки. Даний Д. п. є релевантним для даної фонологічної системи, якщо по цьому Д. п. протиставляються які-небудь фонеми даної мови (так, ознака «дзвінкості — глухості» приголосних рельовантен для російського, німецького, французького, англійського і деяких інших мов). Проте і релевантний Д. п. може виявитися нерелевантним за деяких умов, наприклад якщо він обумовлений позицією звуку (глухість згідних на кінці слів в російських мовах нерельовантна) або особливостями фонологічної системи.
Американські учені Р. Якобсон, Р. Фант, М. Халле запропонували список з 12 універсальних двійкових акустичних Д. п. достатній, на їх думку, для вичерпного опису фонологічної системи будь-якої мови. Поняття Д. п. використовується і на інших рівнях мовної структури і є одним з основних понять сучасної лінгвістики.
Літ.: Трубецкой Н. С., Основи фонології, пер.(переведення) з йому.(німецький), М., 1960; Блумфілд Л., Мова, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1968; Jakobson R., Fant С. G. М., Halle М., Preliminaries to speech analysis Camb., 1955 (русявий. пер.(переведення) 2 частини — в кн.: Нове в лінгвістиці, ст 2, М., 1962); Jakobson R., Halle M., Fundamentals of language, ''s-gravenhage, 1956.
