Дитячий сад, установа для суспільного виховання дітей дошкільного віку. Д. с. як тип установ існують в більшості країн і є зазвичай першою ланкою в системі народної освіти (див. Дошкільні установи ).
Перша дитяча установа типа Д. с. — школа для малят — було організовано в 1802 в Нью-Ланарке (Шотландія) Р. Оуеном. Вперше назва «Д. с.» було дало Ф. Фребелем дошкільній установі в Германії в 1837. У Росії перші Д. с. були відкриті в 60-х рр. 19 ст У 1914 їх налічувалося 150 (4000 дітей).
З перших днів існування Радянської держави почалася організація Д. с. як масових установ. За роки Радянської влади організована щонайширша мережа Д. с. У Програмі КПРС поставлено завдання подальшого розширення мережі дошкільних установ з тим щоб задовольнити потреби в суспільному вихованні дітей трудящих. Д. с. відкриваються місцевими Радами депутатів трудящих, підприємствами, відомствами, колгоспами. З 1959 поряд з Д. с. організовуються ясла-сади для дітей з 2 місяців до 7 років. Роботою всіх дошкільних установ керують міністерства освіти і їх місцеві органи. На кінець 1970 налічувалося 83 100 Д. с. і ясел-садів, в яких виховувалося 8099,7 тис. дітей.
Вміст виховної роботи в Д. с. визначається державною «Програмою виховання в дитячому саду». Виховання і вчення ведуться на рідній мові дітей. У Д. с. здійснюється фізичне, розумове, етичне, естетичне і трудове виховання дітей відповідно до їх вікових особливостей. Дітей об'єднують в групи по 20—25 чоловік за віковим принципом: молодша група — діти 4-го року життя, середня група — діти 5-го року, старша група — діти 6-го року, підготовча група до школи — діти 7-го року. Діти в Д. с. знаходяться 10 або 12 годин в день; для дітей, батьки яких працюють по змінах або робота яких пов'язана з від'їздами, є інтернатниє Д. с., звідки дітей беруть додому лише на вихідні дні.
Устрій життя дітей в Д. с. організовується в рамках раціонального режиму і чергування ігор, занять, посильної праці і відпочинку. Турбота про здоров'я і правильний фізичний розвиток дітей — одне з найважливіших завдань Д. с. Її рішення забезпечується правильним режимом дня, раціональним харчуванням, гартуванням дитячого організму, профілактичними заходами, гімнастичними вправами, медичним наглядом. У режимі Д. с. багато часу відводиться всіляким іграм, у тому числі дидактичним — на розвиток мови, слуху, рахунку, на розпізнавання кольору, форми і т.д. (див. Ігри дитячі ). Урочистими і веселими музично-художніми ранками наголошуються революційні свята і пам'ятні дати.
На заняттях діти знайомляться з явищами природи і суспільного життя, вчаться малюванню, ліпленню, конструюванню, співу, опановують начатки грамоти і елементарні математичні вистави. В процесі занять у дітей розвиваються мова і мислення, поступово формуються первинні навики учбової діяльності: уміння слухати і розуміти пояснення вихователя, діяти згідно з його вказівками, доводити роботу до кінця. Дітей привчають спостерігати природу, виховують любов до неї, пошана до праці людей. Всією системою своєї роботи Д. с. готує дітей до школи.
В Д. с. дітей виховують педагоги із спеціальною педагогічною освітою. Вихователі Д. с. тісно пов'язані з сім'ями дітей, ведуть пропаганду педагогічних знань серед батьків. Для дошкільних працівників випускаються наочні посібники (картини, альбоми, діафільми, кінофільми), методична література, довідники. Питання виховання дітей в Д. с. широко освітлює журнал «Дошкільне виховання».
В ін. соціалістичних країнах дошкільні установи також входять в систему народної освіти і містяться коштом держави.
В капіталістичних країнах Д. с. існують головним чином на приватні засоби, а також на засоби церковних і суспільних організацій. У США є дошкільні установи, що створюються батьками на кооперативних початках. Вміст виховної програми Д. с. залежить від педагогічних поглядів їх організаторів і керівників.
Літ.: Програма виховання в дитячому саду, М., 1970; Дошкільне виховання. Бібліографічний довідник, 2 видавництва, М., 1965; Довідник по дошкільному вихованню, 2 видавництва, М., 1967.
