Дитинчата, в Росії в 16—17 вв.(століття) категорія населення, феодал залежного від монастирів. У неї входили бездомні діти, що виросли в монастирі, і найняті робітники, поставлені в схожі з ними соціальні умови. Д. не мали своєї ріллі; більшість орала землю монастиря, інші займалися ремеслами, отримуючи платню. Д. часто знаходилися в кабальній залежності.
Літ.: Тіхоміров М. Н., Монастир-вотчинник XVI ст, в сб.(збірка): Історичні записки, т. 3, М., 1938; Греків Би. Д., Селяни на Русі з прадавніх часів до XVII ст, 2 видавництва, кн. 2, М., 1954, с. 147—63 (бібл.).
