Дипломатична пошта, що провозяться дипломатичними кур'єрами пакети, валізи і мішки (валізи), опечатані сургучним друком компетентних органів країни, що направляє кур'єра, і пойменовані в оформленому належним чином кур'єрському аркуші. Д. п. повинна мати адресу, відповідну адресі, вказаній в кур'єрському аркуші, і умовне позначення «Expedition officielle». Д. п. абсолютно недоторканна (ст. 27, пункт 3 Віденських конвенції про дипломатичні стосунки 1961). Віденською конвенцією встановлюється, що Д. п., що має видимі зовнішні знаки, вказуючі на її характер, може містити лише дипломатичні документи і предмети, призначені для офіційного користування. Обов'язок строго дотримуватися вказаного правила лежить на відправнику. Офіційні власті держави перебування можуть упевнитися, що дана пошта є дипломатичною лише шляхом перевірки зовнішніх відмітних ознак (друк, підписи і ін.), але у жодному випадку не шляхом розтину і огляду її вмісту. У СРСР Положення «Про дипломатичні і консульські представництва іноземних держав на території Союзу РСР» від 23 травня 1966 свідчить, що Д. п. не підлягає розтину ні за яких обставин. Д. п. через кордон пропускається без догляду; перевіряється лише відповідність переліку в кур'єрському аркуші фактичній кількості місць.
На практиці Д. п., як правило, супроводиться дипломатичним кур'єром.
