Дзеркально-лінзові системи
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дзеркально-лінзові системи

дзеркально-лінзові системи, катадіоптричні системи, оптичні системи, що містять як відзеркалювальні поверхні ( дзеркала ) , так і лінзи . В деяких З.-л. с. дзеркала виконують чисто конструктивні функції (зміна напряму світлового пучка, зменшення габаритів приладу і т.п.), не впливаючи на якість зображення. Прикладом таких систем можуть служити дзеркально-лінзові конденсори мікроскопів (див. Мікроскоп ) . В ін. випадках дзеркала грають основну роль в утворенні зображень, а лінзи служать головним чином для виправлення аберації, що вноситься дзеркалами (див. Аберація оптичних систем ). Оптичні властивості дзеркал не міняються при зміні довжини хвилі падаючого світла (тобто дзеркала ахроматічни), тому З.-л. с. широко застосовуються у випадках, коли оптична система повинна володіти великою фокусною відстанню і великим діаметром (об'єктиви телескопів, довгофокусні фотографічні об'єктиви, геодезичні інструменти високої вирішуючої сили).

  Одна з основних сфер застосування З.-л. с. — астрономія (див. Дзеркально-лінзовий телескоп, Максутова телескоп, Меніскові системи, Шмідта телескоп, Супер-Шмідт ) . Поєднання дзеркал різної форми і різних комбінацій лінзових компенсаторів дозволило створити З.-л. с. з великими точкою зору і світлосилою ( мал. 1 , а, би), зменшити довжину астрономічних приладів ( мал. 1 , в).

  З.-л. с. використовуються як светосильних (відносний отвір до 1: 0,8) фотографічних об'єктивів ( мал. 2 , а) і телеоб'єктивів . В цих систем порівняльне невелике поле зору, проте їх роздільна здатність, як правило, вище, ніж в лінзових об'єктивів з такими ж характеристиками. Поле зору може бути дещо збільшено будуванням об'єктиву за схемою мал. 2 , б .

  З середини 20 ст З.-л. с. почали застосовуватися при конструюванні об'єктивів мікроскопів. Типові схеми приведені на мал.(малюнок) 3 , а, би. Такі об'єктиви зазвичай взаємозамінні з лінзовими, але володіють рядом переваг, особливо при дослідженні в променях, що знаходяться за межами видимої області спектру (крихта залишкової хроматичної аберації З.-л. с., обумовлена ахроматичністю дзеркал, дозволяє виробляти фотографування в ультрафіолетових променях по візуальному фокусуванню).

  Ахроматичність і високий коефіцієнт віддзеркалення дзеркал в широкої спектральної області зумовили використання З.-л. с. і в ін. приладах, що працюють в ультрафіолетовій і інфрачервоній областях спектру (зокрема, в спектральних приладах ); вхідні до складу таких систем лінзи виготовляють із спеціальних матеріалів (кварц, флюорит, фтористий літій і ін.).

  Літ.: Тудоровський А. І., Теорія оптичних приладів, 2 видавництва, ч. 2. М. — Л., 1952; Максутов Д. Д., Астрономічна оптика, М. — Л., 1946; Слюсарев Р. Р., Методи розрахунку оптичних систем, 2 видавництва, Л., 1969.

  Р. Р. Слюсарев.

Мал. 1. Оптичні схеми астрономічних дзеркально-лінзових систем з лінзовими компенсаторами аберації: а — сверхсветосильний об'єктив з великою точкою зору (до 30°), вживаний для фотографування рухомих небесних тіл, наприклад метеорів; виправлена вся аберація за винятком кривизни поля зображення; б — телескоп з параболоїдальним дзеркалом; виправлення коми компенсатором У. Росса збільшує поле зору системи; у — система Г. Г. Слюсарева і В. С. Соколової з параболічним великим дзеркалом і сферичним малим; виправлена вся аберація, окрім дісторсиі: довжина системи значно менше її фокусної відстані.

Мал. 2. Оптичні схеми дзеркально-лінзових фотографічних об'єктивів: а — об'єктив конструкції Д. С. Волосова і Д. Ю. Гальперна з асферичним дзеркалом і одним афокальним компенсатором; би — об'єктив, побудований за ускладненою схемою Кассегрена з двома сферичними дзеркалами і двома афокальними компенсаторами (один — в паралельному пучку, другий — в тому, що сходиться).

Мал. 3. Оптичні схеми іммерсійних дзеркально-лінзових об'єктивів мікроскопів: а — конструкції Ст А. Панова; б — конструкції Д. С. Волосова.