Дехкан
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дехкан

Дехкан, діхкан (персидське), термін, відомий з часів Сасанідов в Ірані і в Середній Азії. Спочатку Д. іменувалися власники землі, що виділилися з общини, частиною що перетворилися потім на феодалів, інколи — сільські старшини. У 7—12 вв.(століття) Д. — землевласники-феодали із старовинної іранської знаті, що володіли землею на правах мулька ; інколи Д. називали і селянина — власника землі. У міру того як між 11 і 13 вв.(століття) місцеві землевласники в Ірані і в Середній Азії поступалися місцем тюркським і монгольським військовим ленникам (іктадарам), значення «Д.» як феодала поступово зникло. Після 13 ст терміном «Д.» позначали селян (всіх категорій).

загрузка...

  Літ.: Бартольд Ст Ст, Туркестан в епоху монгольської навали, Соч., т. 1, М., 1963; Якубовський А. Ю., Історія Узбецької РСР, т. 1, кн. 1, Таш., 1955; Петрушевський І. П., Землеробство і аграрні стосунки в Ірані в XIII—XIV вв.(століття), М. — Л., 1960.