Дехоті Абдусалом Пірмухаммад-заді (14.3.1911, кишлак Багимайдан, біля Самарканду, — 30.1.1962, Душанбе), таджицький радянський письменник. Член КПРС з 1941. Перші вірші опублікував в 1929. У ранніх розповідях помітно вплив Айні . Популярність приніс Д. збірка «Вірші і розповіді» (1940). У збірці «Вибрані вірші» (1945) переважають теми Великої Вітчизняної війни 1941—45. Після війни багато віршів Д. присвячені соціалістичному будівництву («Йде проточна вода», 1948), боротьбі за міцний мир на землі («Голуб світу», 1951). Деякі його вірші стали піснями. У сатиричних розповідях Д. відчуємо народний гумор. Писав драми і комедії («Світло в горах», 1948, і ін.). Підготував до видання твору класиків і народної творчості: «Бахрам і сім красунь» (1941), збірка «Таджицькі народні чотиривірша» (1958) і ін.
Соч.: Куллієт, ч. 1—5, Душанбе, 1965—66; Ганить кадам мезанад, [Душанбе], 1961; Чанги одам про кўхсор, [Душанбе], 1961; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Йде проточна вода, [Душанбе], 1957.
