Дериват в гідротехніці, сукупність споруд, що здійснюють відведення води з річки, водосховища або ін. водоймища, транспортування її до станційного вузла ГЕС(гідроелектростанція), насосній станції і т.п. (Д, що підводить.), а також відведення води від них (Д, що відводить.). Розрізняють Д. безнапірну (канал, безнапірний тунель, лоток) і напірну (трубопровід, напірний тунель). Напірна Д. застосовується, коли коливання рівня води в місці її забору або відведення значительни. При малих коливаннях рівня (1—3 м-код ) може застосовуватися як напірна, так і безнапірна Д.; тип Д. вибирається з врахуванням природних умов району на підставі техніко-економічного розрахунку. Швидкості води в Д. залежно від її типа змінюються в широких межах (у м/сек ): 1,5—2,5 (для каналів); 2,5—6 (для тунелів і напірних трубопроводів). Протяжність сучасних дериватах водоводов досягає декількох десятків км. пропускна спроможність більше 2000 м 3 /сек .
Літ.: Використання водної енергії, під ред. Д. С. Щавельова, М. — Л., 1965.
