Дериват (відхилення)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дериват (відхилення)

Дериват (від латів derivatio — відведення, відхилення), бічне відхилення від плоскості стрілянини артилерійського снаряда (кулі), що обертається, при польоті в повітрі. Д. пояснюється властивістю гіроскопа (дзиги), яким володіє снаряд, що обертається. При прямолінійному русі снаряда вісь його власного обертання збігається з напрямом руху. Під впливом сили тяжіння траєкторія снаряда ( мал. 1 , З ) скривлюється, дотична до траєкторії ( В ), співпадаюча з напрямом руху, безперервно знижується, а вісь власного обертання снаряда ( А ) прагне зберегти своє положення в просторі, утворюючи з дотичною до траєкторії деякий кут. Сила опору повітря ( R ) починає діяти при цьому під кутом до осі снаряда, що приводить до появи моменту, що перевертає снаряд, і складової сили опору повітря, перпендикулярної осі снаряда. Під впливом перевертаючого моменту снаряд здійснює процесійний рух (див. Прецессия ), при якому вісь власного обертання снаряда рухається біля дотичної до траєкторії, описуючи конус, вершиною якого є центр мас снаряда ( Про ). При безперервному пониженні дотичної цей рух відбувається несиметрично відносно напряму рухи ( мал. 2 ). Залежно від напряму власного обертання снаряда (правого або лівого напряму нарізу в каналі ствола гармати) його головна частина в середньому більше знаходитиметься справа, ніж зліва (або навпаки); т.ч. процесійний рух снаряда відбувається довкола осі, відхиленої від напряму руху управо (або вліво), званою віссю динамічної рівноваги ( b 1 ). Внаслідок цього виникає нормальна сила, що зносить центр мас снаряда вправо від плоскості стрілянини, тобто зухвала Д. Велічина Д. залежить від кривизни траєкторії і швидкості прецессиі снаряда; чим менше кривизна траєкторії, тим менше Д. Етім пояснюється незначність Д. при настільних траєкторіях і малих дальностях стрілянини і відсутність її при стрілянині вертикально вгору. Д. враховується введенням поправок при стрілянині або автоматично при пристрої прицільних пристосувань. Явище Д. було вивчено в 1865—70 і вперше пояснено російським ученим Н. Ст Маїевським.

  Ю. Ст Чуєв, До. А. Миколаїв.

Мал. 1. З — траєкторія снаряда; Про — центр мас снаряда; Л — вісь власного обертання снаряда; 1 — напрям власного обертання снаряда; У — дотична до траєкторії снаряда; 2 — напрям процесійного руху осі снаряда; R — перевертаюча сила (сила опору повітря).

Мал. 2. Про — центр мас снаряда; у — дотична до траєкторії снаряда; в 1 — вісь динамічної рівноваги; 2 — напрям процесійного руху осі снаряда; А — вісь власного обертання снаряда.