Делікт (від латів.(латинський) delictum — провина, правопорушення), 1) Д. міжнародний — порушення норм міжнародного права або міжнародних зобов'язань в результаті неправомірної дії (бездіяльності) або упущення. Сучасне міжнародне право розрізняє дві категорії Д.: правопорушення, що становлять посягання на права і інтереси окремої держави або групи держав, і міжнародні злочини, що становлять посягання на корінні основи міжнародного спілкування і що тим самим завдають збитку правам і інтересам всіх держав. Найбільш типовими в цьому відношенні є злочинні посягання на міжнародний світ, безпеку і свободу народів. Виділення цих правопорушень в особливу категорію Д. диктується їх надзвичайною небезпекою і витікає із Статуту ООН(Організація Об'єднаних Націй). У міжнародних актах, прийнятих після 2-ої світової війни 1939—45, злочини проти світу неодноразово кваліфікувалися як тяжкі міжнародні злочини — злочини проти людства (див., наприклад, статути Нюрнберзького і Токійського міжнародних військових трибуналів, резолюції Генеральної Асамблеї ООН(Організація Об'єднаних Націй) від 11 грудня 1946, 21 листопада 1947, і ін.). Поняття міжнародного злочину застосовується також до дій держав, складовим посягання на суверенітет і свободу народів: колоніальний гніт, придушення силоміць національно-визвольного руху, апартхєїд, геноцид і т.д. До злочинів проти людства слід віднести також вживання державою першим зброї масового знищення людей — ядерного, хімічного, бактеріологічного і ін. Міжнародно-правову відповідальність за Д. несуть всі держави і ін. суб'єкти міжнародного права. Угоди держав про міжнародні заходи переслідування окремих категорій злочинів, здійснених фізичними особами (перш за все злочинів проти людства), не міняють цього положення, т.к. ответственность фізичних осіб, що скоїли такі злочини, є особливого роду кримінальна відповідальність, витікаюча з норм міжнародного права. Див. також Відповідальність держави . 2) Д. у цивільному праві — правопорушення . Див. також Деліктна відповідальність .
