Дельтові відкладення, відкладення річкових наносів в морях і озерах в гирл річок. Причиною осадження є різке зменшення швидкості перебігу води і частково коагуляція приношуваних річкою дрібних часток в зваженому стані або у вигляді колоїдних розчинів при зустрічі їх з солоними морськими водами. Сприятливі умови для утворення потужних товщ Д. о.: відсутність в гирл річок істотної дії хвиль і хвилевих течій, які могли б відносити річкові наноси; повільне стійке прогинання даної ділянки земної кори і ін. За подібних умов можуть утворюватися Д. о. потужністю до декількох км. . Що виникає з Д. о. акумулятивна форма — дельта — складена з поверхні переважно річковими і озерно-болотяними осіданнями. До складу Д. о. входять також осідання мілководих ділянок морить, опріснених річковими водами, відкладення лагун, барів . В основному Д. о. складаються з піщано-глинистих порід з окремими прослоямі вапняків, рідше за вугілля або ін. гірських порід органічного походження; у предгірних областях часто спостерігаються конгломерати . Серед Д. о. зустрічаються поклади вугілля, залізних і мідних руд. На Д. о., що характеризуються дрібнозернистістю і різноманітністю свого складу, зазвичай розвиваються родючі грунти. Завдяки цьому вже в глибокій старовині дельти ставали вогнищами землеробської культури і густо заселялися (наприклад, дельта р. Нил). Д. о. часто зустрічаються також і у викопному поляганні в осадових товщах минулих геологічних періодів. Вони характеризуються зазвичай значною потужністю своєрідністю будови (наприклад, наявністю певних типів косої шаруватості), поєднанням всіляких морських, солоноватоводних і континентальних відкладень.
Літ.: Дельтові і мілководо-морські відкладення. [Сб. ст.], М., 1963.
