Дейр-ель-Бахрі, комплекс древніх споруд поблизу р. Фіви (Єгипет). У 1881 французький єгиптолог Р. Масперо відкрив тут тайник з муміями деяких фараонів Нового царства. Систематичні розкопки велися в 1893—98, 1903—08 (Е. Навіль, Швейцарія), 1911—31, з перервами (Метрополітен-музей США), 1961—66 (До. Міхаловський, Польща). Розкопками виявлені залишки частково вирубаних в скелях поминальних храмів фараона Ментухотепа I (21 ст до н.е.(наша ера); був обнесений колонадою і увінчаний пірамідою) і цариці Хатшепсут (архітектор Сенмут, почало 15 ст до н.е.(наша ера)). Останній був споруджений на трьох терасах з протодорічеськимі портиками, сполучених між собою пандусами; у портиках, в розташованому біля підніжжя скель гипостіле і святилищах, що примикають до нього, знайдені багаточисельні твори скульптури, у тому числі портретні статуї цариці Хатшепсут, рельєфи із зображенням походу в країну Пунт і ін. У Д. відкритий також ансамбль поминального храму Тутмоса III (15 ст до н.е.(наша ера)), знайдено багато написів на плитах, граффіті, папіруси. Ілл. див.(дивися) також при ст. Єгипет Древній.
Літ.: Матье М. Е., Мистецтво Давнього Єгипту, М. — Л., 1961; Winlock Н. E., Excavations at Deir el Bahri 1911—1931, N. Y., 1942; Leclant J., Fouilles et travaux en Egypte et au Soudan, «Orientalia», Nova series, 1964—67 № 33—36.
