Дейссел Лодевейк ван
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дейссел Лодевейк ван

Дейссел (Deyssel) Лодевейк ван (псевдонім; справжнє прізвище Албердінг-Тейм, Alberdingk Thijm) (22.9.1864, Амстердам, — 26.1.1952, Харлем), нідерландський письменник і критик. Представник демократичного руху «восьмидесятників». У 1883 виступив з есе «Новорічні виявлення», а в 1886 — «Про літературу». Його книга «Нова Голландія» (1886—87) стала маніфестом передових літераторів. Д. — автор натуралістичних романів «Любов» (1887) і «Маленька республіка» (1889). У книгах «Смерть натуралізму» (1891), «От Золя до Метерлінку» (1895) Д. заявив про свій перехід до символізму. Індивідуалізмом і містицизмом пройнятий його роман «Життя Франса Розелара» (1911). Автор робіт про Мультатулі (1891), Е. Золя. У 1924 опублікував «Нотатки» про Рембрандта, а в 1950 — збірка есе «Замітки на полях».

  Соч.: Verzamelde werken, bd 1—2, Amst., 1922.

  Літ.: Stokvis Ст J., L. van Deyssel, Amst., 1921; Jansonius F., L. van Deijssel, Lochem, 1954.

  І. Ст Вольовіч.