Дев'ятнадцятий з'їзд КПРС, відбувся в Москві 5—14 жовтня 1952. Було присутньо 1192 делегати з правом вирішального і 167 — дорадчого голосу, що представляли 6 013 259 членів партії і 868 886 кандидатів. Склад делегатів з'їзду (з правом вирішального голосу): за віком — до 35 років 5,9%, від 36 до 40 років 17,7%, від 41 до 50 років 61,1%, понад 50 років 15,3%; за партійним стажем — до 1917 1,2%, з 1917 по 1920 6,2%, з 1921 по 1930 36,4%, з 1931 по 1940 36,0%, з 1941 по 1945 16,1%, з 1946 і пізніше 4,1%; за освітою з 1192 делегатів 709 мали вищу освіту, 84 незавершене вище, 223 середнє і 176 незавершена середня і початкова освіта. На з'їзд вибрані делегатами з вирішальним голосом 147 жінок. Серед делегатів з'їзду були 62 Герої Радянського Союзу і 66 Героїв Соціалістичної Праці.
Порядок дня: Звітна доповідь ЦК ВКП(б) (доповідач Р. М. Маленков); Звітна доповідь Центральної ревізійній комісії ВКП(б) (доповідач П. Р. Моськатов); Директиви 19-го з'їзду партії по п'ятому п'ятирічному плану розвитку СРСР на 1951—55 (доповідач М. З. Сабурів); Зміни в Статуті ВКП(б) (доповідач Н. С. Хрущев); Вибори центральних органів партії. На з'їзді були підведені підсумки дороги, пройденного Комуністичною партією, радянським народом за період з Вісімнадцятого з'їзду ВКП(б) (березень 1939) тобто більш ніж за 13 років. Цей період був насичений подіями всесвітньо-історичного значення. Протягом перших років третьої п'ятирічки (1938—1940) СРСР добився крупних успіхів в розвитку народного господарства, виконана велика робота по зміцненню обороноздатності країни. Напад фашистської Німеччини 22 червня 1941 перервав мирну працю радянського народу. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 робочий клас, колгоспне селянство, інтелігенція СРСР під керівництвом Комуністичній партії проявили найбільший героїзм і самовідданість в захисті свободи і незалежності соціалістичної Батьківщини. Суворі військові випробування ще більш зміцнили зв'язок Комуністичної партії з широкими масами радянського народу, що знайшло віддзеркалення в зростанні рядів партії. Не дивлячись на великі втрати комуністів на фронтах, кількісний склад партії збільшився за роки Великої Вітчизняної війни більш ніж на 1600 тис. чоловік.
З'їзд дав характеристику розставляння класових сил на світовій арені. В результаті змін, що сталися після 2-ої світової війни 1939—45, утворилися два основних світових соціально-політичних табори: табір соціалістичний, демократичний, і табір імперіалістичний, реакційний. Новий потужний підйом отримала національно-визвольна боротьба в колоніальних і залежних країнах. У післявоєнний період СРСР в короткий термін, за рахунок своїх власних сил і засобів, без допомоги ззовні, відновив зруйноване війною господарство і забезпечив подальший його розвиток.
В звітній доповіді ЦК партії було відмічено, що нові завдання, що встали перед країною у зв'язку із закінченням війни і переходом до мирного будівництва, вимагають серйозного поліпшення внутріпартійної і ідеологічної роботи, підвищення рівня керівництва партійних організацій державною і господарською діяльністю.
19-й з'їзд партії затвердив Директиви по п'ятому п'ятирічному плану розвитку СРСР (1951—55). План передбачав підвищення рівня промислового виробництва за п'ятиліття в цілому, приблизно на 70%, у тому числі виробництво засобів виробництва — на 80%, предметів вжитку — на 65%; виробництво продукції машинобудування, металообробки і потужність електростанцій планувалося збільшити приблизно в 2 рази.
В сільському господарстві ставилися завдання: підняти механізацію підвищити врожайність, збільшити суспільне поголів'я худоби при одночасному значному зростанні його продуктивності, збільшити валову і товарну продукцію землеробства і тваринництва. Намічалося подальше підвищення матеріального і культурного рівня життя трудящих. Національний дохід збільшувався на 60%.
З'їзд прийняв рішення: Всесоюзну Комуністичну партію більшовиків — ВКП(б) надалі іменувати Комуністичною партією Радянського Союзу — КПРС. У постанові з'їзду було відмічено, що подвійне найменування партії «коммуністічеськая»—«большевістськая» історично утворилося в результаті боротьби з меншовиками і мало своїй на меті відгородитися від них. Оскільки меншовицька партія в СРСР давно не існує, подвійне найменування партії втратило сенс, тим паче, що поняття — «комуністична» виражає найточніше вміст завдань партії.
Був прийнятий новий Статут КПРС, що містить коротке визначення КПРС і її головних завдань, нова редакція параграфа про членство в партії, повніше визначення обов'язків і прав членів партії, встановлені нові терміни скликання з'їздів партії і пленумів ЦК партії.
Політбюро ЦК партії було перетворене в Президію ЦК партії. Організаційна робота ЦК партії виконавчого характеру зосереджувалася в Секретаріаті ЦК. Комісія партконтроля була реорганізована в Комітет партійного контролю при ЦК партії. Скликання всесоюзних партійних конференцій було скасоване. З'їзд визнав необхідним виробити переробку існуючої програми партії і створив для цієї мети комісію.
На з'їзді як гості були присутні делегати 44 братських комуністичних і робочих партій, які в своїх виступах підкреслювали вирішальну роль СРСР в розгромі реакційних сил імперіалізму в період 2-ої світової війни, виражали вдячність КПРС за допомогу і підтримку. На завершальному засіданні з у відповідь мовою на вітання виступив І. Ст Сталін, що виразив від імені з'їзду вдячність всім братським партіям за підтримку КПРС.
ЦК КПРС був вибраний у складі 125 членів і 111 кандидатів, Центральна ревізійна комісія у складі 37 чоловік.
Літ.: КПРС в резолюціях і вирішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, 8 видавництво, т. 6, М., 1971; Історія КПРС, 4 видавництва, М. 1971, с. 549—51; Нариси історії КПРС, М., 1966, с. 370—72.
