Вісімнадцятий з'їзд ВКП(б)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вісімнадцятий з'їзд ВКП(б)

Вісімнадцятий з'їзд ВКП (б), відбувся в Москві 10—21 березня 1939. 1569 делегатів з вирішальним голосом і 466 з дорадчим представляли 1 588 852 члени партії і 888 814 кандидатів в члени партії. Склад делегатів з'їзду: по роду занять — від партійних органів — 659, ВЛКСМ — 27, радянських і професійних — 162, озброєних сил і НКВД — 283, промисловості — 230, транспорту — 110, сільського господарства — 63, культури, науки, мистецтва — 35; по освіті — з вищим — 418 чіл. (26,5%), з незавершеним вищим — 78 (5%), з середнім — 352 (22,5%), з незавершеним середнім і початковим — 721 людина (46%); за партійним стажем — до 1917 — 2,4%, з 1917 до 1920 — 17%, з 1920 до 1929 — 37,6%, з 1929 до 1939—  43%. Порядок дня: Звітні доповіді ЦК ВКП (б) (І. Ст Сталін), Центральній ревізійній комісії (М. Ф. Володимирський) і делегації ВКП (б) в ІККИ (Д. З. Мануїльський); Третій п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР (Ст М. Молотів); Зміни в Статуті ВКП (б) (А. А. Жданов); Вибори комісії із зміни Програми ВКП (б); Вибори центральних органів партії.

  В доповіді ЦК ВКП (б) був дан аналіз міжнародного і внутрішнього положення країни, перспектив її розвитку. З'їзд відзначив, що соціалістичний спосіб виробництва став пануючим, що соціалізм в СРСР в основному побудований і країна вступила в нову смугу розвитку — завершення будівництва соціалістичного суспільства. Промисловість СРСР в порівнянні з 1913 виросла до 1938 більш ніж в 9 разів. Найбільш швидким темпом зростала важка промисловість, за 2-у п'ятирічку її продукція виросла в 2,5 разу. Було поставлено завдання — наздогнати і перегнати в економічних відносинах найбільш розвинені капіталістичні країни. У доповіді розглядалися теоретичні питання про стадії розвитку і функції соціалістичної держави, засуджувалися помилкові погляди про швидке відмирання держави. Соціалістична держава прошло 1-у фазу свого розвитку — від перемоги соціалістичної революції до ліквідації експлуататорських класів — і вступило в 2-у фазу — існування однорідної соціально-економічної формації. Змінилися і його функції. У 1-ій фазі вони полягали в придушенні опору експлуататорських класів усередині країни, оборона від нападу ззовні, господарсько-організаторській і культурно-виховній роботі державних органів. У 2-ій — отримали розвиток функції захисту і охорони всенародної і колгоспно-кооперативної власності, зміцнилися господарсько-організаторська і культурно-виховна функції. Зберігалася функція захисту країни від нападу ззовні. У зв'язку із змінами соціальної структури суспільства визначалися головні рушійні сили його розвитку — морально-політична єдність, дружба народів СРСР, радянський патріотизм. Особлива увага була обернена на роль радянської інтелігенції в житті суспільства. Її не можна протиставляти робочому класу і колгоспному селянству, з середовища яких вона вийшла.

  В області зовнішньої політики ставилося завдання посилення боротьби за запобігання війни, активної підтримки народів, що виявилися під загрозою поневолення, зміцнення ділових стосунків зі всіма країнами, промовцями проти фашистської агресії. В той же час вказувалося на необхідність всемірно підвищувати обороноздатність країни, тримати в бойовій готовності Радянські Озброєні Сили.

  З'їзд прийняв новий Статут партії, що відображав зміни в класовій структурі радянського суспільства. Були визначені єдині умови прийому і однаковий кандидатський стаж (1 рік) для всіх вступаючих у ВКП (б), за винятком вихідців з інших партій. Відмінялося ділення на категорії залежно від приналежності до тієї або іншої соціальної групи. Статут поповнився пунктом про права членів партії. Був встановлений порядок закритого (таємного) голосування при виборах партійних органів. Статут відміняв масові чищення. Розширювалися права первинних партійних організацій, посилювалася їх відповідальність за проведення в життя рішень партії. Партійним організаціям виробничих підприємств, у тому числі радгоспів, колгоспів і МТС(машинно-тракторна станція), надавалося право контролю діяльності адміністрації. Для посилення партійного керівництва економікою ЦК партії міг створювати політичні відділи і виділяти партійних організаторів на вирішальних ділянках соціалістичного будівництва. У Статуті отримала віддзеркалення збільшена роль партії в керівництві громадськими організаціями. Вперше в Статут був включений розділ «Партія і комсомол». З'їзд приділив велику увагу питанню марксистсько-ленінського виховання кадрів, ідеологічній роботі партійних організацій. З'їзд затвердив третій п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР .

  З'їзд вибрав ЦК партії у складі 71 члена і 68 кандидатів в члени ЦК і Центральна ревізійна комісія — 50 членів.

  18-й з'їзд підвів підсумки перехідного періоду від капіталізму до соціалізму і намітив курс для створення умов переходу до комуністичного будівництва.

  Літ.: XVIII з'їзд Всесоюзній Комуністичній партії (більшовиків) 10—21 березня 1939 р. Стенографічний звіт, М., 1939.