Дев'ята Всеросійська конференція РКП(б), відбулася 22—25 вересня 1920 в Москві. Було присутньо 116 делегатів з вирішальним голосом і 125 з дорадчим. Порядок дня: Доповідь представника польських комуністів (доповідач Ст Уляновський); Політичний звіт ЦК (доповідач Ст І. Ленін); Організаційний звіт ЦК (доповідач Н.Н. Крестінський); Про чергові завдання партійного будівництва (доповідач Р. Е. Зіновьев); Доповідь комісії з вивчення історії партії (доповідач М. С. Ольмінський); Звіт про 2-м-код конгресі Комінтерну (доповідач Р. Е. Зіновьев).
Конференцію відкрило Ст І. Ленін. Головне місце в політичному звіті ЦК РКП(б) зайняло питання про війну з Польщею і підготовку остаточного розгрому білогвардійської армії Врангеля. Конференція одноголосно ухвалила резолюцію про необхідність укладення миру з Польщею, схвалила відредаговану Леніном заяву ВЦИК про конкретні умови світу. Заслуховує доповідь представника польських комуністів, конференція відзначила повну солідарність поглядів польських і російських комуністів і послала братське вітання польським робітникам-комуністам. У резолюції по організаційному звіту ЦК конференція схвалила організаційну лінію ЦК і вказала на необхідність підсилити діяльність секретаріату ЦК убік якнайповнішого ознайомлення з роботою на місцях і використання наявного досвіду надалі організаційному будівництві. У дебатах по цьому волосу виступив Ленін. У резолюції «О чергових завданнях партійного будівництва», проект якої був написаний Леніном, вказаний ряд практичних заходів по розгортанню внутріпартійної демократії, зміцненню єдності партії, пожвавленню роботи Рад, посиленню боротьби з бюрократизмом, поліпшенню роботи по комуністичному вихованню членів партії, по зміцненню зв'язку партії з масами. На конференції був дан відсіч учасникам антипартійною групи «демократичного централізму» (що виставила своїм співдоповідачем з четвертого питання порядку денного Т. Ст Сапронова), партії, що виступала проти керівної ролі, по відношенню до радянських, господарських і профспілкових організацій, проти єдиноначальності в управлінні промисловістю і що захищала дрібнобуржуазну зрівнялівку в оплаті праці. Підтвердивши лист ЦКРКП(б) від 4 вересня 1920, конференція вказала партійним організаціям на необхідність: частішого проведення загальних зборів членів партії для обговорення всіх найважливіших питань загальнопартійного, загальнополітичного і місцевого життя; систематичної постановки звітів райкомів і губкомов партії про свою діяльність на загальних партійних зборах; залучення на відкриті партійні збори безпартійних. Конференція визнала необхідним підсилити залучення до рядів партії передових робітників і бідних селян; активізувати роботу ревізійних комісій; добитися, щоб пропаганда була дійсно масовою, систематично піднімаючою ідейний рівень членів партії; здійснювати у внутрішньому житті партії ширшу критику як місцевих, так і центральних установ партії. У рішеннях конференції було вказано на важливість пожвавлення діяльності Рад, проведення регулярних звітів членів Рад перед виборцями, систематичного переміщення відповідальних працівників і висунення нових рядових членів партії на керівну роботу; на обов'язкову участь всіх членів партії незалежно від посади в комуністичних суботниках; на необхідність вироблення заходів до усунення нерівності між «спецами» і відповідальними працівниками, з одного боку, і масою трудящого — з іншою; розгортання боротьби з бюрократизмом і тому подібне Конференція винесла ухвалу про створення Контрольної комісії, обираної з'їздом партії, і партійних комісій при губкомах партії обираних на губернських конференціях.
Літ.: Ленін Ст І., Політичний звіт ЦК РКП(б) 22 сент.(вересень), Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 41; його ж, Мова про чергові завдання партійного будівництва 24 вересня, там же; його ж, Проект резолюції про чергові завдання партійного будівництва, там же; його ж, Пропозиції до резолюції про чергові завдання партійного будівництва, там же; КПРС в резолюціях і вирішеннях з'їздів конференцій і пленумів ЦК, 8 видавництво, т. 2, М., 1970.
