Данільовський Олександр Якович [10(22) .12.1838, Харків, — 18.7.1923, Петроград], російський біохімік, член-кореспондент Петербурзької АН(Академія наук) (1898). Закінчив медичний факультет Харківського університету (1860). З 1863 професор Казанського університету. У 1871 з групою професорів подав у відставку на знак протесту проти переслідувань прогресивного ученого-анатома П. Ф. Лесгафта . В 1872—75 працював у Воронежі, Харкові і Петербурзі, потім в Германії і Швейцарії. З 1885 професор Харківського університету, з 1892 — Військово-медичній академії в Петербурзі. Основні роботи присвячені ферментам, хімії білків і питанням живлення. Вперше розробив адсорбційний метод розділення ферментів підшлункової залози. Запропонував теорію будови білкової молекули, «теорію елементарних рядів». У 1888—91 з братом Ст Я. Данільовським видав 2 томи «фізіологічної збірки» — першого російського фізіологічного журналу.
Соч.: Ізбр. праці, М., 1960.
Літ.: Буланкин І. Н., А. Я. Данільовський, основоположник вітчизняної біохімії, Хар., 1950; Шамін А. Н., Розвиток хімії білка, М., 1966.
