Давид (David) Фелісьен Сезар (13.4.1810, Кадне, Воклюз, — 29.8.1876, Сен-Жермен-ан-Ле), французький композитор. Член інституту Франції (1869). Вчився в Паризькій консерваторії у Ф. Ж. Фетіса (композиція) і Ф. Бенуа (орган). У 1831 вступив в суспільство сенсимоністов. У 1833—35 як місіонер (пропагував ідеї утопічного соціалізму) відвідав країни Близького і Середнього Сходу, де вивчав і збирав народні східні мелодії, які згодом використовував в своїх вигадуваннях. Д. — основоположник орієнталізма у французькій музиці 19 ст Йому належать: опери «Бразільська перлина» (1851), «Геркуланум» (1859), «Лалла-рук» (1862), «Сапфір» (1865) і др.; ода-симфонія «Пустеля» (1844, на текст поета О. Коліна), ораторія «Моісей на горі Синає» (1846), ода-симфонія «Христофор Колумб» (1847), 4 симфонії, камерно-ннструментальниє ансамблі, фортепіанні п'єси (в т.ч. «Східні мелодії», 1835), хори, пісні і ін. Виступав як диригент (в кінці 60-х рр. концертував в Росії).
Літ.: Серов А. Н., Критичні статті, т. 1, СП(Збори постанов) Би. 1892; Azevedo A., F. David, coup d''oeil sur sa vie et son oeuvre, P., 1863; Brancour R., Felicien David, P., 1909.
