Гідроксиламін
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гідроксиламін

Гідроксиламін , H 2 NOH, продукт заміщення групою ВІН одного атома водню в молекулі аміаку Nh 3 : безбарвні кристали голчаної форми. Щільність 1204,4 кг/м 3 (при 23,5°С), t пл 33—34 °С, t кіп 58 °С при 2,933 кн/м 2 (22 мм pm . ст .). При 0°С Р. стійкий, при 20 °С повільно розкладається: підвищення температури підсилює розкладання, при 130 °С Р. вибухає. Р. гігроскопічний, добре розчиняється у воді з утворенням гідрата Р., що є слабкою підставою: Nh 2 Oh·h 2 O # Nh з ОН + +ОН - . При взаємодії з кислотами гідрат Р. утворює солі гидроксиламмонія, наприклад Nh 3 Ohcl, (Nh 3 ВІН) 2 So 4 , що володіють сильними відновними властивостями. Р. добре розчиняється в метиловому і етиловому спиртах, нерастворім в ацетоні, бензолі, петролейном ефірі. Киснем повітря Р. окислюється до Hno 2 . Сульфат Р. в промисловості отримують відновленням нітриту натрію сірчистим газом у присутності соди. Вільний Р. отримують відгоном з лужних розчинів солей. Р. і його похідні отруйні. Соли Р. широко застосовуються у фармацевтичній промисловості, у виробництві капрону і ін. і в аналітичній хімії.

  Літ.: Брікун І. До., Козловський М. Т., Никітіна Л. Ст, Гідразин і гідроксиламін і їх вживання в аналітичній хімії, А.-А., 1967.

  Ст С. Лапік.