Гуттаперченосниє рослини
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гуттаперченосниє рослини

Гуттаперченосниє рослини, гуттоносниє, рослини, здатні в процесі життєдіяльності нагромаджувати в спеціальних клітинних вмістищах вуглеводень — гутту (див. Гутаперча ) . Найбільше промислове значення в тропічній зоні мають дерева з пологів палаквіум (Palaquium), пайена (Payena), бассна (Bassia) і деревні породи сімейства сапотових (Sapotaceae), що виростають в невинних лісах і на плантаціях низки країн Південно-східної Азії, в Новій Гвінеї і ЮАР(Південно-африканська Республіка). У невеликих кількостях гутту містять деякі види сімейства кутрових, ластовневих, молочайних і інші представники флори жарких країн Азії, Африки і Австралії. Тропічні Р. р. мають нечленисті, але сегментовані подовжені молочні судини, розташовані в корі осьових органів і в тканині листя. Гутта накопичується в молочних судинах у вигляді соку (латексу) в суміші із смолами, а також деякою кількістю цукрів, протеїну і мінеральних солей.

  В СРСР основні Р. р. — ряд видів бересклету (Euonymus) і евкоммія (Eucommia ulmoides). У сухій корі коріння бересклету бородавчастого (Е. verrucosus) міститься в середньому 8—13% гутти, бересклету європейського (Е. europaeus) і широколистого (Е. latifolius) — до 7% . Значна кількість гутти (2,5—21% ) накопичується також в корі коріння бересклету Маака (Е. maackii), червоно-плодового (Е. miniatus) і большекрилого (Е. macropterus), що виростають в змішаних листяних лісах на гірських схилах і в долинах річок Д. Восток(Далекий Схід) а. Евкоммія (китайське гутаперчеве дерево) зустрічається в центральних високогірних районах Китаю, в субтропічних листяних і вічнозелених змішаних лісах. Гутта евкоммії поміщена в подовжених молочних судинах, розташованих в листі уздовж жилок, в корі — в паренхімній тканині. У сухому листі міститься 3—5% гутти, в корі ствола і гілок 3—6%, в корі коріння і плодах 7—14%. Використовується як лікарська рослина.

  Літ.: Ільін М. М., Якимов П. А., Каучуконоси і гуттаперченоси СРСР, в кн.: Рослинна сировина СРСР т. 1, М. — Л., 1950; Букштинов А. Д., Гуттоноси СРСР, М. — Л., 1957: Стан і перспективи вивчення рослинних ресурсів СРСР, М. —Л., 1958; Калантирь М. С., Дослідження по розведенню і вирощуванню евкоммії в СРСР, в кн.: Лісівництво і агролісомеліорація, М., 1959: Ровський Ст М., Евкоммія в Середній Азії, Таш., 1961.

  М. С. Калантирь.