Гусев Микола Іванович [15(27) .11. 1897, село Бродниково, нині Торжокського району обл. Калінінськой, — 6.5. 1962, Москва], генерал-полковник (1945). Член КПРС з 1919. У Радянській Армії з 1918, учасник Громадянської війни, командир ескадрона. Закінчив Вищі командні курси (1924), курси ППО(протиповітряна оборона) (1928), курси удосконалення комскладу (1929 і 1931), Військову академію Генштабу (1941). Під час Великої Вітчизняної війни з липня 1941 брав участь в боях на Ленінградському, Волховськом, 2-м-код Прибалтійському, 1-м-код, 2-м-код і 3-м-код Білоруських фронтах в посадах: командира кавалерійського дивізії (до січня 1942), кавалерійського корпусу (до червня 1942), командувача військами 4-ої, 20-ої, 47-ої і 48-ої армій при обороні Ленінграда, звільненні Білорусії і опануванні Східної Пруссії. Після війни командував військами військового округу, в 1950—54 військові аташе в Чехословакії. З 1960 заступник начальника штабу Об'єднаних озброєних сил країн Варшавського договору. Нагороджений 2 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-ій мірі, орденами Червоної Зірки, «Знак Шани» і медалями.
