Гусев Сергій Іванович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гусев Сергій Іванович

Гусев Сергій Іванович (справжнє прізвище і ім'я Драбкин Яків Давидович) [1(13). 1.1874, селище Чобіток, нині Рязанською обл., — 10.6.1933, Москва], радянський партійний і державний діяч. Член Комуністичної партії з 1896. Народився в сім'ї вчителя. У 1896 поступив в Петербурзький технологічний інститут і почав революційну діяльність в Петербурзі. «Союзі боротьби за звільнення робочого класу». З 1899 на партійній роботі в Ростові: член Донського комітету РСДРП, активний іскрівець, один з керівників ростовського страйку 1902 і березневій демонстрації 1903. Делегат 2-го з'їзду РСДРП (1903). Учасник Женевської наради 22-х більшовиків в серпні 1904. Активний член і секретар Бюро комітетів більшості . З грудня 1904 по травень 1905 секретар Петербурзького комітету партії, потім секретар Одеського комітету партії, з 1906 член МК РСДРП, партійний організатор Залізничного району. Делегат 4-го з'їзду РСДРП (1906). У 1909 на партійній роботі в Петербурзі. Неодноразово піддавався репресіям царського уряду. Активний учасник Жовтневого озброєного повстання в Петрограді і Громадянської війни 1918—20. У жовтні 1917 секретар Петроградом ВРК. У 1918—20 член РВС(Реввоєнрада) 5-ої і 2-ої армій, член РВС(Реввоєнрада) Східного, Південно-східного і Південного фронтів, командувач Московським сектором оборони, член РВС(Реввоєнрада) Республіки. З 1921 начальник політуправління Червоної Армії. У 1922 голова бюро Туркестану ЦК РКП(б). З 1923 секретар ЦКК(Центральна контрольна комісія) РКП(б), член колегії НК РКИ СРСР. У 1925—26 завідувач відділом друку ЦК ВКП(6). На 9—11-м-коді з'їздах партії обирався кандидатом в члени ЦК, а на 12—16-м-коді — членом ЦКК(Центральна контрольна комісія). У 1928 вибраний кандидатом в члени Виконавського комітету Комінтерну (ІККИ), а в 1929—33 член Президії ІККИ. Нагороджений 2 орденами.

  Соч.: Громадянська війна і Червона Армія. Сб. ст., М., 1958.

  Літ.: Крамаров Р. М., Солдат революції. Про С. І. Гусеве, 2 видавництва, М., 1970.

С. І. Гусев.