Гурільов Олександр Львович [22.8 (3.9) .1803, Москва, — 30.8(11.9) .1858, там же], російський композитор, піаніст, педагог. Син кріпосного музиканта Льва Степановича Р. (1770—1844), диригента і скрипаля оркестру графа Ст Р. Орлова. Вчився у батька (скрипка), Дж. Філда (фортепіано), І. І. Генішти (теорія музики). У 1831 отримав вольну. Жив в Москві, займався композиторською і педагогічною (викладав гру на фортепіано, спів) діяльністю. Відомий головним чином як автор ліричних побутових романсів і пісень, що набули широкого поширення в демократичній частині міського населення. Особливою популярністю користувалися: «Матінка-голубонька», «В'ється ластівка сизокрила», «Однозвучно гримить дзвіночок», «Сарафанчик», «Розлука» («На зорі туманної юності») і ін. Р. належать також обробки народних пісень, фортепіанні твори — танці, віртуозні п'єси для концертного виконання (варіації на романс А. Е. Варламова «На зорі ти її не буди», і терцет «Не томи, рідний» з опери М. І. Глінки «Іван Сусанін»).
Літ.: Тинянова Е., До біографії А. Л. Гурільова, «Радянська музика», 1940 №9; А.Л. Гурільов, в кн.: Історія російської музики т.1,М.,1957,с.199-203.
