Гумай, сорго алієппськоє, дике сорго, джонсонова трава (Sorghum halepense), багатолітня трав'яниста рослина сімейства злаків, злісний бур'ян. Стеблівиє. 1—2 м. Суцвіття — мітелка завдовжки до 40 див. Колоски одинквіткові, по 2—3 на кінцях гілочок. Одну рослину дає декілька тис. плодів, що обсипаються і сильно засмічують грунт. Кореневища членисті, з товстими междоузліямі і вузлами. Доросла рослина — потужний кущ з багаточисельними втечами і кореневищами, густо пронизливими орний шар грунту. Основна маса кореневищ залягає до 20 см, окремі проникають до 60—80 див. Р. поширений від Середземномор'я ка Індії і Китаю. У СРСР — в Криму, на Кавказі і в Середній Азії. Втечі Р. дають велику кількість живильної зеленої маси. У зеленому вигляді і у вигляді сіна добре поєдаєтся великою рогатою худобою і кіньми. В той же час Р. — небезпечний і стійкий бур'ян зрошуваний землеробства; засмічує всі посіви, особливо бавовник. Часто зростає по берегах річок і зрошувачів. Заходи боротьби: літня глибока брилиста оранка з тією, що 2-тижневою підсушила кореневищ; ретельна і глибока культивація просапних культур; посів люцерни із скошуванням її в ранні терміни (сильно пригноблює і губить Р.), зябльовая оранка на глибині 20—30 см, систематичне викошування Р. на ариках.
Літ.: Агаджанян Г, Х., Біологія гумая і заходи боротьби з ним, Ер., 1939; Кормові рослини сінокосів і пасовищ СРСР, під ред. І. Ст Ларіна, т. 1, М.— Л., 1950; Никітін Ст Ст, Засмічена рослинність Туркменії, Аш., 1957; Котт С. А., Засмічені рослини і боротьба з ними, 3 видавництва, М., 1961.
