Гудеріан Хайнц Вільгельм
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гудеріан Хайнц Вільгельм

Гудеріан (Guderian) Хайнц Вільгельм (17.6.1888, Кульм, нині Хелмно, Польща, — 15.5.1954, Швангау, Баварія), генерал-полковник німецько-фашистської армії (1940), військовий теоретик. Закінчив військове училище і військову академію (1914). Під час 1-ої світової війни 1914—18 — на штабних посадах, після війни — в рейхсвері, з 1922 — в автомобільних військах. У 1935—38 командир танкової дивізії і армійського корпусу. У 1938—39 командувач рухливими військами. У своїх книгах «Увага — танки!» (1937) і «Бронетанкові війська і їх взаємодію з іншими пологами військ» (1937, русявий.(російський) пер.(переведення) 1940) відводив головну роль в результаті сучасної війни масованому вживанню танків. На початку 2-ої світової війни в 1939—1940 командував танковим корпусом, з червня 1940 командувач 2-ою танковою групою (з жовтня 1941 — 2-ою танковою армією). У грудні 1941 за поразку під Москвою знятий з посади і відрахований в резерв. З березня 1943 генерал-інспектор танкових військ. З липня 1944 по березень 1945 начальник Генерального штабу сухопутних військ. Узятий в полон американцями і незабаром звільнений. У 50-х рр. виступав за відновлення довоєнних кордонів і військової потужності Німеччини як оплоту в боротьбі проти комунізму. Автор мемуарів (русявий. пер.(переведення) «Танки — вперед!», 1957).