Гуджаратськая школа, одна з шкіл індійської мініатюри (11—16 вв.(століття)). За своїм змістом мініатюри Р. ш. майже цілком є ізображеніємі релігійних книг джайнов, головним чином «Калпа-сутри» — життєписи Махавіри. Виключення — твір світського вмісту «Васанта Віласа» (1451), що оповідає про весну і любові, і ін. Спочатку (приблизно до 2-ої половини 14 ст) мініатюри виконувалися на довгому і вузькому пальмовому листі, на яких писалися також тексти. Їх композиція відрізнялася простотою і умовністю (плоскі фігури розташовувалися в профіль або чверть звороту, часто горизонтальними рядами один над іншим), тонкий малюнок контурних ліній і орнаментальних прикрас поєднувався з яскравими локальними фарбами. З 2-ої половини 14 ст папір замінив пальмове листя, композиція ускладнилася, стали вводитися елементи архітектури і пейзажу. При гуджаратських шахах (1396—1572) для мініатюри Р. ш. характерні динамічність фігур, чіткість малюнка контурних ліній, велика кількість декоративних деталей. Р. ш. мініатюри зіграла значну роль у формуванні ранньою раджпутськой школи, що виникла в 16 ст
Літ.: Тюляєв С. І., Мистецтво Індії, М., 1968, с. 112-21; Brown W.n., A descriptive and illustrated catalogue of miniature paintings of the Jaina Kalpasutra, Wash., 1934; Chandra М., Jain miniature paintings from Western India, Ahmedabad, 1949; The Vasanta Vilasa. A poem... bysanskrit and prakrit stanzas and illustr. with miniature paintings edited by W. Norman Brown, New Haven, 1962.
