Губельман Моісей Ізраїльовіч [31. 12. 1883 (12.1.1884), Чита, — 12. 1. 1968, Москва], радянський партійний і профспілковий діяч. Член Комуністичної партії з 1902. Народився в сім'ї вчителя засланця. Закінчив Читинське міське училище. У 1906 член Читинського комітету РСДРП. Неодноразово піддавався арештам. Після лютневої революції 1917 у Владивостоку член обл. комітету партії, член Президії виконкому Ради. У 1918 комісар 1-го Далекосхідного соціалістичного загону Червоної Гвардії, член Далекосхідного СНК(Рада Народних Комісарів). Під час колчаківщина — на партійній підпільній роботі: член Ревштаба і голова Далекосхідного обл. комітету партії, член Далекосхідного бюро ЦК РКП (б). З листопада 1920 секретар Приамурського комітету РКП(б). З кінця 1923 працював в Центросоюзе (Москва). У 1926—29 голова Замоськворецкого РКК ВКП (б) і член МКК — МРКИ, в 1930—31 секретар партколлегиі МКК ВКП(б). З 1933 голова ЦК профспілки працівників держторгівлі. Був делегатом 14—16-го з'їздів партії. З 1947 на пенсії. Нагороджений орденом Леніна і 2 іншими орденами.
