Грішин Віктор Васильович [р. 5(18) .9.1914, Серпухов], радянський державний і партійний діяч. Член КПРС з 1939. Народився в сім'ї робітника. У 1932 закінчив Московський геодезичний технікум. У 1932—33 працював техніком-землевпорядником Серпуховського райземотдела Московської обл. У 1937 закінчив Московський технікум паровозного господарства. Згодом вчився в заочній ВПШ при ЦК КПРС. У 1937 працював заступником начальника паровозного депо станції Серпухов. У 1938 був покликаний в Радянську Армію, після возращенія з армії (1940) знов працював заступником начальника паровозного депо станції Серпухов. З квітня 1941 секретар вузлового парткому станції Серпухов. У 1942—50 секретар, 2-й секретар, потім 1-й секретар Серпуховського міськкому партії. У 1950—52 завідувач відділом машинобудування МК КПРС. У 1952—56 2-й секретар МК КПРС. З березня 1956 голова ВЦСПС. З червня 1967 1-й секретар МГК КПРС. На 19, 20 22—24-м-код з'їздах партії обирався член ЦК КПРС. З січня 1961 кандидат в члени Президії ЦК КПРС, з квітня 1966 кандидат в члени Політбюро, з квітня 1971 член Політбюро ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 3—8-го скликань. З 1967 член Президії Верховної Ради СРСР. У 1956—67 віце-голова Усесвітньої федерації профспілок. Керівник делегацій сов.(радянський) профспілок на 4-м-коді (1957), 5-м-коді (1961), 6-м-код (1965) Усесвітніх конгресах профспілок. Виїжджав в багато країн на чолі і у складі делегацій КПРС на з'їзди комуністичних і робочих партій, на чолі делегацій Верховної Ради СРСР і сов.(радянський) профспілок. Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом «Знак Шани» і медалями.
