Грішин Сергій Володимирович (р. 18.3. 1917, дер.(село) Фоміне, нині Смоленською обл.), один з керівників партизанської боротьби на Смоленщине і в Білорусії під час Великої Вітчизняної війни, полковник (1949), Герою Сов. Союзу (7.3.1943). Член КПРС з 1943. Народився в сім'ї селянина. Працював вчителем, завідувачем школою. З 1939 в Радянській Армії. Почав війну лейтенантом, командиром танкового взводу. Виявившись в оточенні, пробрався в рідне село, де створив підпільний гурт, реорганізований в листопаді 1941 в партизанський загін «Тринадцяти». У лютому 1942 у складі партизанського з'єднання брав участь в звільненні Дорогобужа. З березня 1942 загін, розгорнутий в червні 1942 в особливий партизанський полк «Тринадцяти», почав рейд по Смоленщине, а з травня 1943 — по Білорусії, наносячи важкі втрати ворогові; за 1943 полк прошел 1500 км. , знищивши понад 5 тис. гітлерівців. У квітні 1944 полк реорганізований у особливе партизанське з'єднання «Тринадцяти», яке, взаємодіючи з регулярними військами, в липні з'єдналося з частинами 5-ої армії 3-го Білоруського фронту. Всього партизанами Р. було підірвано 333 же.-д.(железнодорожний) ешелону, 2 бронепоїзди і понад 1000 автомашин, зруйновано 97 мостів, 2 же.-д.(железнодорожний) станції і ін. Після війни Р. закінчив Військову академію ним. Фрунзе (1947) і Військову академію Генштабу (1955). Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоної Зірки і медалями.
