Гріневіцкий Ігнатій Іоахимовіч [авг. 1855 (або осінь 1856), маєток Басин, нині Бобруйський район Мінської обл., — 1(13) .3.1881, Петербург], російський революціонер, народоволець. З польських дворян. У 1875—80 вчився в Технологічному інституті в Петербурзі, брав участь в польських і російських революційних кухлях, був пов'язаний з іваново-вознесенськимі робітниками. У 1879 вступив в «Народну волю» . У 1880 разом з А. І. Желябовим, С. Л. Перовськой і ін. вів пропаганду серед робітників і студентів. Один з організаторів «Робочої газети», працював складачем в підпільній друкарні. Брав участь в підготовці замаху на Олександра II. 1 березня 1881 за рішенням виконавського комітету «Народної волю» кинув бомбу, якою убив царя і смертельно ранив самого себе.
Літ.: Жуковський-жук І. І., І. І. Гріневіцкий, [М.], 1930; Вовк С. С., Народна воля. 1879—1882, М. — Л., 1966.
