Грімм (Grimm), брати Якоб (4.1.1785, Ханау, — 20.9.1863, Берлін) і Вільгельм (24.2.1786, Ханау, — 16.12.1859, Берлін), німецькі філологи. Сини чиновника. Здобули юридичну освіту в Марбурге. Професори Геттингенського університету, звідки були звільнені в 1837 за відмову від присяги королеві Ганновера, що не дотримував конституційних законів. З 1841 брати Р. — професори Берлінського університету і члени Прусської АН(Академія наук). Близькі до німецьких романтиків, брати Р. опублікували середньовічні тексти: «Про старонемецком майстергезанге» (1811), «Квітник троянд» (1836),»Бедний Генріх» (1815), «Рейнеке-Ліс» (1834), дослідження «Німецькі героїчні оповіді» (1829). Основоположники т.з. міфологічної школи у фольклоризмі, брати Р. спиралися на порівняльні методи (книга Якоба Г. «Німецька міфологія», 1835). Великою заслугою братів Р. з'явилися видання: «Дитячі і родинні казки» (т. 1—2 1812—14) і «Німецькі віддання» (т. I—2, 1816—18), що збагатили німецьку і світову літературу. Збірка казок братів Р. міцно увійшла до літературного читання народів світу і зробила великий вплив на ськазковеденіє. Він пройнятий любовною увагою до казки як явища народної культури. Брати Р. наполягали на точному записі текстів казок, прагнучи зберегти своєрідність народної фантазії і мови усного оповідання. У примітках до казок дослідники приводили багаточисельні паралелі з фольклору європейських народів. У дусі своїх романтичних ідей вони пояснювали схожість сюжетів наявністю загального «праміфа», загальною спадщиною від єдиного предка. Міфологічна теорія братів Р., що знайшла послідовників серед західноєвропейських (А. Кун, Ст Шварц, М. Мюллер, А. Пікте і ін.) і російських (Ф. І. Буслаєв, А. Н. Афанасьев і ін.) учених, була згодом спростована. Для вивчення історії німецької мови важливе значення мали лінгвістичні роботи Якоба Г. «Історія німецької мови» (т. 1—2, 1848) і «Німецька граматика» (т. 1—4, 1819—37).
Соч.: Deutsches Wörterbuch, Bd 1—16 [B.][1854—1961]: Kinder- und Hausmärchen, 2 Aufl., Bd 1—4, Ст, 1957; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Казки, [т. 1—4], М., 1908-12; Казки, М., 1949; Казки, М., 1957.
Літ.: Штейніц Ст, Вивчення народної творчості в ГДР(Німецька Демократична Республіка), «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Відділення літератури і мови», 1955, т. 14, ст 5; його ж. Деякі питання німецької етнографії, «Радянська етнографія», 1955 №2; Азадовський М. До., Історія російського фольклоризму, М., 1958; Düncker A., Die Brüder Grimm, Kassel, 1884; Zuckmayer K., Die Brüder Grimm, Fr./M., [1948].
