Грін (псевдонім; справжнє прізвище Гріневський) Олександр Степанович [11(23) .8.1880, р. Слобідській колишній губернії Вятськой, — 8.7.1932, Старий Крим], російський радянський письменник. Народився в сім'ї поляка засланця — повстанця 1863. Поневірявся по Росії, був матросом, золотошукачем. На військовій службі (у 1902) прилучився до есерів; у 1903—10 неодноразово піддавався арештам за есерівську пропаганду, був в засланні, здійснював втечі, жив по фальшивих паспортам. Перша розповідь «Заслуга рядового Пантелєєва» (1906) був конфіскований і спалений охранкою. Вперше підпис «А. С. Грін» з'явилася під розповіддю «Апельсини» (1908). Письменник-романтик, фантаст, чудовий пейзажист і тонкий психолог, Р. умів розсунути рамки повсякденності і виявити в навколишньому житті її поетичні сторони. Р. вірив в людину і вважав, що все прекрасне на землі залежить від волі сильних, чистих серцем людей («Яскраво-червоні вітрила», 1923; «Серце пустелі» 1923; Що «біжить по хвилях», 1928). Ідеальні образи Любові, Краси і Людяності, створені Р., повні високого гуманістичного сенсу, хоча і носять деколи відвернуто-романтичний характер. По повести «Яскраво-червоні вітрила» створені однойменний балет (1942) і фільм (1961), по роману що «Біжить по хвилях» — однойменний фільм (1967). У 1970 у Феодосії створений літературно-меморіальний музей Р.
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—6. [Вступ. ст. Ст Віхрова], М. 1965; Вибране. [Вступ. ст. До. Паустовського], М., 1956.
Літ.: Щиглів М., Кораблі Олександра Гріна, в його кн.: Літературно-критичні статті, М., 1965; Ковський Ст Е., Творчість А. С. Гріна, М., 1967; Прохоров Е. І., Олександр Грін, М., 1970; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик, т. 1, Л., 1959.
