Грімме (Grimme) Хуберт (1864, Падерборн, — 1942), німецьке ісламознавство і семітолог. У 1885 закінчив Берлінський університет. Професор (з 1919) спочатку Фрейбургського, потім Мюнстерського університетів. Найбільш відома його праця «Мухаммед», в якому він особливу увагу приділив соціально-економічним передумовам зародження ісламу. При цьому Р. помилково розглядав Мухаммеда як «соціалістичного реформатора». Труди Г. містять обширний фактичний матеріал про те середовище, в якому йшло формування ісламу, а також систематизований виклад коранічеськой теології.
Соч.: Mohammed, Tl 1—2, Münster, 1892—95 (уривки на русявий.(російський) яз.(мова) у кн.: Походження ісламу. Хрестоматія, ч. 1, М. — Л., 1931); Mohammed. Die weitgeschichtliche Bedeutung Arabiens, Münch., 1904; Psalmen-probleme, Freiburg, 1902.
Літ.: Fück J., Die arabischen Studien in Europa, Lpz., 1955; Батунський М. А., Критика ідейних основ оуржуазного ісламознавства кінця 19 — почала 20 ст, в збірці: Питання історії релігії і атеїзму, т. 10, М., 1962.
