Грібний гвинт, найбільш поширений судновий рушій . Складається з насаджуваної на грібний вал маточини з лопатями, розташованими на рівних кутових відстанях одна від одної, під деяким кутом до подовжньої осі валу ( мал. 1 ).
Розрізняють Р. ст цілісні, з лопатями, відлитими або відштампованими разом з маточиною, із знімними лопатями, з поворотними лопатями (т.з. гвинти регульованого кроку, в яких крок може бути змінений поворотом лопатей під час руху судна, чим змінюється швидкість і напрям руху судна, при незмінному напрямі і швидкості обертання Р. ст).
Основні геометричні характеристики Р. в.: діаметр D — подвоєна відстань від осі до найбільш видаленої в радіальному напрямі крапки лопаті; крок Н гвинтової поверхні створюючій лопаті; крокове відношення H / D ; дискове відношення — відношення площі поверхні всіх лопатей до площі кола діаметром D ; число лопатей Z і форма перетинів лопатей співісними з Р. ст циліндровими поверхнями. Діаметр сучасних Р. ст — 0,2—0,3 м-код в моторних човнів, до 10 м-код в крупних танкерів, крокове відношення — в межах 0,4—2,0, дискове відношення — 0,3—1,2, число лопатей від 2 до 8, частіше застосовують 3—5-лопатеві Р. ст ( мал. 2 ). Виготовляють Р. ст з латуні, бронзи, чавуну, стали, пластмас.
Принцип дії Р. ст той же, що і повітряного гвинта . У основі сучасних методів розрахунку Р. ст лежить вихрова теорія Н. Е. Жуковського, проте розрахунок Р. ст ускладнюється значно більшою, ніж в повітряних гвинтів, шириною лопатей і виникненням кавітації . Р. ст і корпус судна гідродинамічно взаємодіють, унаслідок чого споживана Р. ст потужність залежить від форми обводів корпусу судна і має в своєму розпорядженні Р. ст відносно корпусу.
Літ.: Лаврентьев Ст М., Суднові рушії, М. — Л., 1949: Басин А. М., Мініовіч І. Я., Теорія і розрахунок грібних гвинтів, Л., 1963; Кацман Ф. М., Кучерявий Р. М., Конструювання вінто-рульовіх комплексів морських судів, Л., 1963.
