Греві (Grevy) Жюль (15.8.1807, Монсу-Водре, — 9.9.1891, там же), французький політичний і державний діяч. По професії адвокат; висувався на політичних процесах Липневій монархії, особливо як захисник Л. О. Бланки у справі про повстання 1839. Під час Революції 1848 був вибраний в Засновницьке збори, де виступав проти встановлення у Франції поста президента республіки. Як буржуазний республіканець намагався чинити опір державному перевороту 2 грудня 1851. Під час Другій імперії був в опозиції до бонапартистського режиму і виступав як адвокат на політичних процесах. У 1868 був вибраний депутатом Законодавчого корпусу, де очолив опозицію. У 1871 голова Національних зборів. Займав ворожу позицію відносно Паризької Комуни 1871. У Третій республіці був одним з лідерів т.з. помірних республіканців. У січні 1879 і в 1885 обирався президентом республіки. Проте унаслідок викриття скандальних афер його зятя Г. Вільсона вимушений був в 1887 піти у відставку.
