Греч Микола Іванович [3(14). 8. 1787, Петербург, — 12(24) .1.1867, там же], російський журналіст, письменник, філолог. Народився в сім'ї чиновника. У 1812—39 редактор-видавець (з 1825 спільно з Ф. Ст Булгаріним ) журнал «Син вітчизни», до середини 20-х рр. пов'язаного з декабристськими кругами. Після придушення повстання декабристів Р. стає монархістом і реакціонером. У 1831—59 спільно з Булгаріним видавав газету «Північна бджола», що користувалася заступництвом «Третього відділення» (що відав політичним розшуком), вів боротьбу з передовим напрямом російської літератури. За цю діяльність Н. А. Добролюбов назвав його «поборником брехні і мороку». Р. відомий також як автор романа «Чорна жінка» (1834), в якому романтичний сюжет поєднувався з межами авантюрно-нравоопісательного романа зі світського життя. Його «Досвід короткої історії російської літератури» (1822) — перша книга по історії літератури в Росії. За «Практичну російську граматику» (1827) вибраний кореспондентом Петербурзької АН(Академія наук). У 1840 видав «Читання про російську мову». Мемуари Р. «Записки про моє життя» (повне видання 1886) містять обширний літературно-історичний і побутовий матеріал.
Соч.: Вигадування, т. 1—3, СП(Збори постанов) Би. 1855; Записки про моє життя, М. — Л., 1930.
Літ.: Пушкін А. С., Торжество дружби, або Виправданий Олександр Анфімовіч Орлів, Полн. собр. соч.(вигадування), т. 7, М., 1958; Белінський Ст Р., Вигадування Н. Гречка, Полн. собр. соч.(вигадування), т. 2, М., 1953; Історія російської літератури XIX ст Бібліографічний покажчик, М. — Л., 1962.
