«Син вітчизни»
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

«Син вітчизни»

«Син вітчизни»,

  1) історичний, політичний і літературний журнал (1812—44, 1847— 1852), що видавався в Петербурзі. Засновник — Н. І. Греч . Виходив (у різні роки) щонеділі, двічі в тиждень або щомісячно. Видавці-редактори (послідовно): Греч, А. Ф. Воєйков, Ф. Ст Булгарін, А. Ф. Смірдін, А. В. Никітенко і ін. У 1829—35 видавався разом з журналом «Північний архів» під назвою «Син вітчизни і Північний архів». У 1812—14 друкував багато коштовних матеріалів по Вітчизняній війні 1812. До 1825 — один з кращих російських журналів, знаходився під впливом ідеології декабристів; надалі дотримувався консервативно-монархічного напряму.

  2) Політичний, науковий і літературний журнал (1856—61), що видавався в Петербурзі. Видавець-редактор — історик і журналіст А. Ст Старчевський. Виходив щонеділі. Помірний ліберально-опозиційний орган.

  3) Щоденна політична, літературна і наукова газета (1862—1901), що видавалася в Петербурзі. Перша в Росії дешева газета для масового читача. Редактори-видавці (послідовно): А. Ст Старчевський, І. І. Успенський, С. Е. Добродєєв, в кінці видання — письменник А. К. Шеллер-Міхайлов (номінально) і публіцист С. Н. Крівенко (фактично). У 60—80-х рр. помірний ліберально-буржуазний, в 90-х і на початку 900-х рр. ліберально-народницький орган.