Гретрі (Gretry) Андре Ернест Модест (8 або 11.2.1741, Льєж, — 24.9.1813, Монморанси, поблизу Парижа), французький композитор. Бельгієць за походженням. Член інституту Франції (1795). Музике вчився у батька, скрипаля Франсуа Г., і в ін. музикантів Льєжа. У 1759—66 удосконалювався в Італії (у 1765 витримав іспит музичної академії Болонськой). З 1767 жив в Парижі. Один з інспекторів Паризької консерваторії з моменту її підстави (1795). Творчість Р., що розвивалася під впливом естетики енциклопедистів, особливо Ж. Ж. Руссо, — значний етап в історії французької комічної опери 18 ст, воно підготувало грунт для французької ліричної опери 19 ст Р. створив близько 60 обпер (лібретто багато з них написані Ж. Ф. Мармонтелем і М. Же. Седеном), у тому числі «Гурон» (1768), «Люсиль» (1769), «Самнітськие браки» (2-я редакція 1776). Одна з популярних опер Р. — «Левове для Річарда Серце» (1784), передбачає багато межі жанру «опери порятунку» (див. Опера ). Композиторові належать опери на народно-патріотичні і революційні сюжети — «Петро Великий» (1790), «Вільгельм Телль» (1791), «Свято Розуму, або Республіканська обраниця» (1794), а також інструментальні твори (симфонія, квартети і ін.). Написав декілька музично-літературних робіт. Його «Мемуари» — яскравий зразок естетики французького сентименталізму.
Соч.: Memoires, ou Essais sur la musique, v. 1—3, P., 1796—97; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Мемуари, або Нариси про музику, т. 1, М. — Л., 1939.
Літ.: Роллан Р., Зібрання музично-історичних творів, т. 4—Музиканти минулих днів, пер.(переведення) з франц.(французький), М., 1938; Льовашева О., Оперна естетика Гретрі, в кн.: Класичне мистецтво за кордоном, М., 1966; Bobillier М., Gretry, sa vie et ses oeuvres, par M. Bronet (Marie Bobillier)..., P., 1884: Wichmann H., Gretry und das musikalische Theater in Frankreich, Halle, 1929: Degey M., A. M. Cretrv [Brux., 1939]; Marsick P. L., A. M. Cretry, Brux., 1944.
