Грецизми
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Грецизми

Грецизми, слова, що увійшли до російської мови з грецької мови візантійського періоду (через слов'янські переведення релігійних книг), і терміни, утворені з грецького коріння і афіксів. Р. є церковну лексику («лампада», «ангел», «єпископ», «ладан», «ікона»), християнські особисті імена (Андрій — «муж», Георгій — «землероб», Євгеній — «благородний»), терміни наук і мистецтв («історія», «філософія», «драма», «трагедія» «мелодія»). Велика кількість сучасних наукових термінів складається з греч.(грецький) коріння і афіксів (ген < греч.(грецький) génoV «рід», моно- < греч.(грецький) mónoV «один», псевдо- < греч.(грецький) yeũdoV — «брехня», психо- < греч.(грецький) yuch́ — «душа», син-< греч.(грецький) sún — «разом», фоб- < греч.(грецький) jóboV — «страх»). Такі утворені терміни: «автогенний», «монотип» «псевдонім», «психологія», «синхронний», «гидрофобія» і тому подібне

  Літ.: Покровський М. М., Семасиологичеськие дослідження в області древніх мов, М., 1895; Юшманов Н. Ст, Елементи міжнародної термінології. Словник-довідник, М., 1968.