Гранадос, Гранадос-і-Кампінья (Granados в Campina) Енріке (27.7.1867, Леріда, Каталонія, — 24.3.1916, Ла-манш), іспанський композитор, піаніст і педагог. Вчився в Барселоні у Ф. Хурнета і Х. Пухоля (фортепіано), Ф. Педреля (композиція), удосконалювався в Парижі в Ш. В. Беріо (фортепіано) і Ж. Массне (композиція). Повернувшись до Іспанії, багато концертував. Відомий як інтерпретатор Е. Гріга і Ф. Шопена (зробив нову інструментовку його 2-го концерту); виступав спільно с І. Альбенісом, Е. Ізаї, До. Сен-Сансом, Ж. Тібо і ін. Організував в Барселоні суспільство класичних концертів (1900, існувало недовго) і Академію музики (1901, керував нею до 1916). Як композитор дебютував фортепіанним циклом «Іспанські танці» (4 зошити, 1892—1900). Серед його фортепіанних п'єс на національні іспанські сюжети і мелодії — 2 цикли «Гойеськи» (по картинах Ф. Гойі), на основі яких пізніше створив однойменну оперу (пост. 1916, Нью-Йорк). Р. — один з представників «іспанського музичного відродження» — напряму, пов'язаного з музичним народним мистецтвом і розвиваючого національні традиції. Автор 6 обпер, симфонічних поем, сюїт, фортепіанних тріо, хорів, пісень і ін. вигадувань, в яких широке використання музичного фольклору поєднується з професійною майстерністю. Проте багатьом його творам властиві елементи салонової. Загинув в Ла-манші при корабельній аварії.
