Гранат енциклопедичний словник, один з найбільших росіян універсальних енциклопедій. У 1892 А. Гранат придбав видавничі права на «Настільний енциклопедичний словник» товариства «А. Гарбель і К°», що виходив в Москві з 1891, і з 4-го тому видання словника було продовжене товариством «А. Гранат і К°». Перші 6 видань словника вийшли в 8—9 тт. (1891—1903). 7-е видання словника, повністю перероблене, було випущене в 1910—48 під назвою «Енциклопедичний словник Гранат», в 58 тт. (56-й том не з'явився у пресі). До 1917 Р. е. с. видавався товариством «Брати А. і І. Гранат і К°», після 1917 — Російським бібліографічним інститутом Гранат, 54-й і 58-й томи видані Державним інститутом «Радянська енциклопедія». Після 7-го видання словника було випущено декілька стереотипного його передруку.
Р. е. с. виходив під редакцією До. А. Тімірязева, М. М. Ковалевського, С. А. Муромцева, Ст Я. Железнова, Ю. С. Гамбарова (до 33-го тому). У створенні словника брали участь багато видатних діячів науки і культури. У 28-м-коді томі (1915) опублікована (не повністю) широко відома робота В. І. Леніна (під псевдонімом Ст Ільін) — «Маркс» (короткий біографічний нарис з викладом марксизму), в додатку до якої даний зразково складений Леніном бібліографічний огляд літератури по марксизму. По вимогах цензури із статті були вилучені глави «Соціалізм» і «Тактика класової боротьби пролетаріату»; після Жовтневої революції вони були надруковані під назвою «Соціалізм науковий» в 40-м-коді томі словника (див. також Ст І. Ленін, Полн. собр. соч.(вигадування), т. 26,с. 43—93). В.І. Леніном в 1908 була написана для словника стаття «Аграрне питання в Росії до кінця XIX століття», але і вона за цензурними умовами не могла у той час з'явитися у пресі. Після революції ця робота виходила неодноразово окремим виданням, а потім увійшла у 4-у частину 36-го тому словника (1935), присвяченого Росії (див. також Ст І. Ленін, там же, т. 17, с. 57—137).
Своєрідною особливістю Р. е. с. є багаточисельні «текстові збільшення» до основних статей: монографії (наприклад, «Основні ідеї геометрії» в 13-м-коді томі), біобібліографічні словники [Автобіографії революційних діячів російського соціалістичного руху 70—80-х років, з примітками Ст Н. Фігнер, в 40-м-коді томі біобібліографічний покажчик новітньої російської белетристики (1861—1911), складений І. Ст Владіславльовим, в 11-м-коді томі, і ін.], «Покажчик бібліографічних посібників», складений Би. С. Боднарським, До. А. Тімірязевим, Л. С. Бергом і ін., в 6-м-коді томі, і тому подібне Вітаючи це нововведення і даючи високу оцінку окремим статтям, газета «Правда» в 1912 (№ 202, 25 грудня, с. 6) в той же час відзначала, що «к багатьом статтям Словника по суспільних питаннях слід відноситися дуже критично, оскільки більшість їх написано в ліберально-буржуазному дусі».
В цілому це видання має серйозні недоліки, проте велика насиченість фактичним матеріалом зберігає за словником певну науково-довідкову цінність.
Літ.: Кауфман І. М., Російські енциклопедії, ст 1, М., 1960.
