Гравітаційний варіометр, прилад для виміру других похідних потенціалу сили тяжіння, що характеризують кривизну поверхні рівного потенціалу сили тяжіння і зміну (градієнт) сили тягарю в горизонтальному напрямі (див. Гравітаційне поле Землі )., Г.в., що вимірюють лише градієнти сили тяжіння, називаються градієнтометрами (див., наприклад, Градієнтометр гравітаційний горизонтальний). Г.в. винайдений в кінці 19 ст угорським фізиком Л. Етвешем . Г.в. складається з легені горизонтального або похилого коромисла з укріпленими або підвішеними на його кінцях на різній висоті масами; коромисло підвішується на тонкій пружній крутильній нитці. У неоднорідному гравітаційному полі Землі виникає момент гравітаційних сил, що діє на маси коромисла. Коромисло повертається довкола нитки до тих пір, поки момент сил тяжіння не урівноважиться моментом пружних сил закрученої нитки Похідні потенціалу сили тяжіння визначаються по куту повороту коромисла Г.в., корпус якого послідовно встановлюється під різними кутами до меридіана (у різних азимутах ). Застосовується фотографічна або візуальна реєстрація. Конструкція Р. ст забезпечує усунення впливу температури, магнітного і електростатичного полів. Точність виміру Г.в. других похідних потенціалу сили тяжіння ±(1 — 2).10 –9 сік –2 . Р. ст застосовують для вивчення розподіли неоднородностей щільності верхніх шарів земної кори з геологорозвідувальними цілями (див. Гравіметрична розвідка ). Оскільки свідчення Г.в. залежать також від дії мас, складових рельєф земної поверхні, для обліку їх впливу необхідно детально знати рельєф в найближчій околиці місця проведення вимірів.
