Грабовський Павло Арсеньевіч [30. 8 (11.9). 1864, с. Пушкарноє, нині Харківською обл., — 29. 11 (12. 12). 1902, Тобольськ], український поет, революціонер. Народився в сім'ї сільського паламаря. Вчився в Харківській духовній семінарії. Був учасником харківської групи «Чорний переділ». За революційну діяльність в 1882 виключений з семінарії. Близько 20 років провів у в'язницях і засланні.
Р. — один з видатних представників української революційно-демократичної поезії 80—90-х рр., послідовник традицій Т. Р. Шевченка. Автор збірок віршів: «Пролісок» (1894), «З чужого поля» (1895), «З півночі» (1896), «Доля» (1897), «Кобза» (1898). Р. розглядав літературу як засіб боротьби з несправедливістю, соціальним злом. Революційним пафосом пройняті його вірші про важке життя трудового народу («Робітникові», «Шваля», «Сироті»). Р. звеличував героїку боротьби з царизмом, писав про тернистій дорозі революціонерів («У в'язниці», «Тюремна дума», «Друзям», «Не раз ми пускалися в дорогу», «Вперед»). Поетична мова Р. проста, емоційна. Р. належать статті о Т. Р. Шевченка, Н. Р. Чернишевськом, А. С. Пушкіні, І. З. Сурікове, Ф. М. Решетникове, переклади українською мовою творів світової класики. Листи Р. — пристрасні полемічні виступи проти буржуазного лібералізму і націоналізму. У листах 1900—1902, що містять полеміку з Би. Грінченко, з його ідеями культурництва, Р. виступив прибічником ідей марксизму.
Соч.: 3iбрання творiв, т. 1—3, До., 1959—60; Поєзiї. [Вступ. ст. О. I. Кисельова].. До., 1963; Твори, т. 1—2. [Вступ. ст. О. I. Кисельова], До., 1964; Твори. [Вступ. ст. М. Костенко], До., 1965; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, М., 1964.
Літ.: Кисельов О. I., Павло Грабовський. Жіття i творчicть. До., 1959; Бухалов Ю. Ф., Суспiльно-полiтічнi подивися П. А. Грабовського, До., 1957; Пашкова А. О., Свiтогляд П. А. Грабовського, До., 1964.
