Гофштейн Давид Наумович [25.7(6. 8). 1889—12.7.1952, єврейський радянський поет. Член КПРС з 1940. Народився в р. Коростишеве в сім'ї службовця. Вчився в Петербурзі і Києві. Друкуватися почав в 1917. Р. протиставив буржуазно-націоналістичній єврейській поезії нові мотиви сільського життя, радощі праці. Ліричні пейзажі в Р. відрізняються живописною грою фарб, класично завершеною формою (збірка «В доріг», 1919). Темпи життя великого міста збережені в циклі «Місто» (1919). Після Жовтня Р. писав про велич народної революції, викривав її ворогів (вірші «Процесія», «Жовтень», «На вістря меча», «Ти запитуєш, тихий брат»). Поява збірки «Лірика» (1923) була значним явищем в єврейській радянській літературі. Поет відгукувався на події радянської дійсності, писав про боротьбу трудящих в країнах капіталу («На світлих руїнах», 1927; «Вибрані твори», 1937; «Вибрані твори», 1948). Реалістичному віршу Р. властивий енергійний ритм, багаті асонанси.
Соч.: Літератур-кентеніш, ч. 1—2, М., 1927—28; Геклібене верк, М., 1948; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Нові простори, М., 1939; Вибране. [Вступ. ст. М. Рильського], М.. 1958; Вірші, М., 1961; Вірші, М., 1970.
Літ.: Літваков М., Ін помру, т. 2, До., 1918; Ойслендер Н., Вег ейн — вег ойс., 1924; Ременик Р. А., А діхтер а новатор, «Советіш геймланд», 1964 № 3.
