Гоцинський Нажмутдін (1859, с. Гоцо, нині Даг. АССР, — 1925, Ростов-на-Дону), один з керівників контрреволюції на Північному Кавказі (1917—21). Крупний землевласник, син Магомеда Донгонола — одного з наїбов Шаміля . Після Лютневої революції 1917 увійшов до дагестанського буржуазно-націоналістичного облвиконком, а також в «гористий уряд» як муфтія (духовного глави). У 1917 проголошений четвертим імамом Північного Кавказу. Р. прагнув створити на території горців Північного Кавказу імамат — ширіатськую монархію під протекторатом Туреччини. У березні 1918 загонів Р. повалили Радянську владу в Порт-Петровське і спільно з німецько-турецькими інтервентами воювали проти Червоної Армії. У 1920—21 в горах Дагестану при активній участі Р. був піднятий антирадянський заколот; після його придушення (у березні 1921) Р. біг до Чечні. У 1925 арештований і розстріляний за вироком радянського суду.
Літ.: Боротьба за перемогу і зміцнення Радянської влади в Дагестані, Махачкала, 1960.
