Шаміль
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шаміль

Шаміль (1797, аул Гимри, Дагестан, — березень 1871, Медіна, нині Саудівська Аравія), глава мусульманської військово-теократичної держави в Дагестані (див. Імамат ), очолював боротьбу горців Дагестану і Чечні проти царських колонізаторів (див. Кавказька війна 1817—64 ). Народився в сім'ї аварського селянина. Виховувався в середовищі мусульманського духівництва. З 20-х рр. 19 ст — один із сподвижників Газі-Магомеда, потім — Гамзат-бека . З 1834 імам. Завдяки організаторським здібностям і волі йому удалося об'єднати горців і підпорядкувати собі місцевих дагестанських феодалів. Особиста хоробрість і видатне красномовство створили Ш. велику популярність. У 1848 його влада була оголошена спадковою. Спираючись на вільне селянство і духівництво, Ш. створив військово-теократичну державу — імамат, в якому йому належала світська і духовна влада. Володіючи талантом полководця, Ш. вів успішну боротьбу з царськими військами, в 40-х рр. взяв ряд крупних перемог. Проте в 50-х рр. унаслідок переваги царських військ, зростання внутрішніх соціальних протиріч, розорення і втоми народу, тривалої кризи, зради намісників рух пішов на спад. 25 серпня 1859 Ш. з 400 мюрідамі був обложений в аулі Гуніб і 26 серпня був вимушений здатися в полон на почесних умовах. Був поселений з сім'єю в Калузі. У 1870 йому було дозволено виїхати до мекки. Приєднання Дагестану і Чечні було проведене насильницькими методами, властивими політиці царизму. В той же час входження цих народів до складу Росії сприяло їх економічному, політичному і культурному розвитку.

  Літ.: Маркс До., Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва (див. Покажчики до другого видавництва Соч., с. 252); Гаджі Алі, Оповідь очевидця про Шаміле, пер.(переведення) з араб.(арабський), у кн.: Сб. відомостей про кавказьких горців, ст 7, Тіфліс, 1873; Мухаммед-Тахир яскраво-червоний Карахи, Хроніка про дагестанські війни в період Шаміля, М. — Л., 1941; Руневський А., Записки про Шаміле, СП(Збори постанов) Би, 1860; Бушуєв С. До., Боротьба горців за незалежність під керівництвом Шаміля, М. — Л., 1939; Про рух горців під керівництвом Шаміля. Матеріали сесії Дагестанської філії Академії наук СРСР. 4—7 жовтня 1956, Махачкала, 1957; Рух горців Північно-східного Кавказу в 20—50-х рр. XIX ст Сб. документів, Махачкала, 1959.

Шаміль.