Горчилін Андрій Іванович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Горчилін Андрій Іванович

Горчилін Андрій Іванович (партійний псевдонім — Гренадер) [19(31) .8.1886, дер.(село) Марьіно Рузського повіту Московської губернії, — 22.7.1956, Москва], учасник революційного руху в Росії. Член Комуністичної партії з 1904. Народився в селянській сім'ї. Закінчив міське училище, 2 класи скульптурного відділення при Вищих художньо-технічних майстернях в Москві (1928). Слюсар майстерень Московсько-казанської залізниці, був член комітету РСДРП Залізничного району Москви. У 1905 член Московського комітету РСДРП. Під час Грудневого озброєного повстання 1905 в Москві — керівник бойової дружини залізничників. У 1906—12 на нелегальній партійній роботі в Києві, Москві, Петербурзі, Симбірське. У 1912—17 в еміграції за кордоном. Брав участь в Жовтневій революції 1917 в Москві в рядах Червоній Гвардії Лефортовського району. Під час Громадянської війни 1918—20 в частинах особливого призначення. У подальшому завідував технікумом кінематографії, був директором кінофабрики «Межрабпом», скульптором. Нагороджений орденом Леніна і медалями.

  Соч.: Боротьба за Миколаївський вокзал, в кн.: На барикадах, М., 1955; Розповідь Іллічу, в кн.: Вони зустрічалися з Ільічем, М., 1960.